***
Что есть «Ничто»? Как понимать?
Давайте слово разбирать...
Вы посмотрите: «Ни» – есть - «нет»,
И как бы ясен весь ответ.
Ну нет так нет, что говорить,
В нём «ни»чего не может быть!
Но в нём же - «Что»? Тойсть, что-то есть?
"Что" намекает... - «Да» прочесть.
Прошу внимательных учесть:
«Что» значит - в слове что-то есть?
Так что ж там есть, ядрёна вошь,
О чём не скажешь, не поймёшь?
В нём - «ни» и «что»; в нём - «нет» и «да»,
Всё непонятно господа...?
Их как бы - два, их два в одном,
Я в затруднении большом?
Если их вместе произречь,
То гибнет суть - в остатке речь.
Как же понять «Ничто» тогда,
Если в нём «нет», и в нём же – «да»???
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Моя молитва - Левицька Галина Цей вірш був написаний за кілька годин до народження мого найменшого сина Михайла. В 13 год. мені робили “кесаревий розтин”, бо сама я його народити не могла. Чоловікові лікар сказав, що не гарантує ні моє життя, ні життя дитини. Я про це не знала, але відчувала, що проходжу по грані. Молилася за життя дитини. Просила у Бога, навіть якщо мені не судилося жити, щоб Він дав мені знати, що мій синочок живий!
Під час операції я враз відчула себе. Це було дивне відчуття: тіла не було, спробувала ворухнути руками — рук немає; спробувала ворухнути ногами —ніг немає; спробувала відкрити очі — лиш миттєвий зблиск світла. Але я була!!! І ні болі, ні страху. Лиш спокій… Потім почула голоси:
-Хто там в неї? (Голос професора Григоренка)
-Хлопчик, хороший, здоровий!
-Скільки в неї вдома?
- Шестеро…
-Це сьомий. Восьмого не буде…
Я не могла в ту мить задуматись над почутим, бо відчула, що кудись відпливаю… Але в серці була вдячність Богові за почуту вісточку про сина…
Я дякую Богові за його милість і любов. Він подарував моєму синові життя! Він зберіг і моє життя,давши мудрість лікарям під час операції: коли почалася дуже сильна кровотеча при розтині матки, професор прийняв рішення зробити ампутацію частини матки. І кровотечу вдалося зупинити.
Це було сім років тому. Михайлик в цьому році закінчив 1-й клас.
