Не знаю как вы, а я разочаровался во внутрицерковных иерархиях, которые вытесняют настоящие взаимоотношения. В такой пирамиде ты нужен лишь, когда согласен топать вместе со всеми в «светлое» будущее. А если нет, то извини – тебе просто перестают звонить. Вместо любящего Спасителя – уродливая система, перемалывающая Его детей.
Такая церковь выглядит грозной армией только на конференциях и в интернет-отчетах, в миру же она почти не заметна. Разочарованных и отступивших не сосчитать. А слухи о победном шествии Христа по всей земле сильно преувеличены. Чаще можно увидеть дефилирующие друг перед другом деноминации.
Тело стонет, и как же здесь поступит Бог? По официальной версии, Он должен со дня на день высадить апостольско-пророческий десант. А потом засыпать нас чудесами и знамениями в невиданном пробуждении. И якобы, тогда все узнают, на чьей стороне правда.
Но не собирается Он спасать религиозные структуры, как бы по-новому они не выглядели. Иисус не имеет к ним отношения. И что теперь ожидать от Бога, как не оригинальных решений? Ведь это Его стиль: родиться в хлеву, работать плотником и некрасиво умереть на кресте. Так и в наши дни Господь появляется там, где Его не ждали. Пример тому – рождение книги «Хижина».
Все Божье возникает как бы ниоткуда. Вдали от вселенской популярности один человек написал книгу. Малоизвестный служитель Уильям Пол Янг послушался жены (слава Богу) и законспектировал свои мысли на бумаге. Двадцать шесть издательств отказали писателю, и только двадцать седьмой издатель согласился напечатать книгу за счет автора.
И вдруг, взрыв популярности – за первый год продано пять миллионов экземпляров! Свежий взгляд на взаимоотношения Бога и человека, облаченный в увлекательное повествование, обратил на себя внимание не только христиан. Но бурная реакция последовала как от доброжелателей, так и от критиков.
Посыпались гневные комментарии, статьи и даже книги, клеймящие «ересь» Янга. Оказалось, авторское понимание Творца в корне отличалось от мнения апологетов систем и структур. Безусловно, в «Хижине» есть спорные места. Но, как по мне, то их гораздо меньше, чем в проповедях и трудах служителей, рисующих Бога равнодушным и черствым. Да что там проповеди, эти лидеры своей жизнью зачастую демонстрируют, что люди нужны им лишь для осуществления амбициозных проектов во имя Христа.
Но в «Хижине», кроме художественного вымысла содержится пророческое послание Отцовской любви к Церкви, загнанной религиозными служаками (как я в прошлом). И даже слепое, ожесточенное, израненное сердце сможет Его услышать. Если захочет, конечно.
Признаюсь, сперва я сторонился «Хижины». Хватило мне тщетных ожиданий от обещанных панацей. Но, сердце дрогнуло и растаяло, потому что в него вошел Авва. И все благодаря этой книге. Потому я искренне рекомендую всем разочаровавшимся в Боге и церковных структурах, прочесть «Хижину». В ней есть настоящее лекарство.
Игорь Корниец,
Керчь, Украина
Пресвитер церкви "Путь Господень"
Прочитано 5318 раз. Голосов 1. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Оцените произведение:
(после оценки вы также сможете оставить отзыв)
Прости, Игорь, но мне, православному, как-то непонятно - почему такой упор на "апологетов структур"? Да хрен с ними... я их не знаю и они мне не мешают Богу молится, - они "там" где-то... Патриарха Кирила знаю, и то Слава Богу - достаточно. А у вас - всё на них заострёно. Вы что же - без "апологетов", ни, ни... - сами не могёте? В рот им смотрите? Ну, незнаю...
У тебя есть один Пастырь на Небесах - кто ещё тебе нужен? Какие "апологеты", на хрен...? Непонимаю...?
Книги "Хижина" не читал, но теперь попробую найти в нете...поинтересуюсь, чё там Янг пишет. Комментарий автора: ))) ... интересно будет узнать твое мнение об этой книге... а что до апологетов, то они и в православии есть.
Михаил
2012-02-09 14:32:32
завтра какой нибудь сунь или янь, янг или олд напишут очередную книгу. и это назовут очередным откорвением. и прав был эклиси... соломон, что нет ничего нового под солнцем.
главное :"имидж ничто - жажда всё!"
и будут разочаровавшихся в христианском боге (хотя к чему это? глупо...) называть разочаровавшимися в апологетах и иерархиях.
и будет свет..?
вот такое мнение, вот только такое.
ученик
2012-02-10 10:51:29
Прочесть книгу не смог...лишь бегло посмотрел. Со всяким встречался, но это...как бы помягче-то - дурдом.
Эта книга написана чёкнутым сектанским американцем, по американски, и для американцев - так им и надо, супостатам. А вот почему тебе это "варево" глянулось - загадка? Шо? И у тебя крыша едет "туда же"? Игорь, тормози - ты нам нужен! Не уходи! Комментарий автора: Остаюсь, на месте)))
брат Сева
2012-02-10 19:45:13
Картонные домики,
Бани с клееного бруса,
Прорицательно говорящие кошки,
Плачущие иконы,
Целительные листики на образах,
Староскучная новизна,
Леший бродит...
брат Сева
2012-07-10 19:45:13
Появилась и подробная рецензия ни "Хижину",
и не лень было составлять на эту сказку серьёзную рецензию. Наверно так надо.
Рецензию напечатала Н.Горбатюк. Читайте.
Для детей : Ханука та Різдво. - Левицька Галина Вистава відредагована, щоб могли зрозуміти діти молодшого віку. В коментарях залишаю 2 Дію, як була в першому варіанті. Можливо комусь знадобиться більш глибока інформація про Свято Хануки.
2 Дія
Ангел: Було це після завойовницьких війн Олександра Македонського, коли земля Ізраїлю перейшла під владу Сирії. Всі країни об’єднувала елліністична культура, в якій змішалися звичаї і традиції різних народів. Люди вважали себе «Громадянами Всесвіту». Вони захоплювалися різними спортивними іграми, язичеськими святкуваннями та спектаклями на честь грецьких богів.
Багато євреїв були слабкими у вірі і хотіли бути, як всі... Над життям євреїв, які залишались вірними Божим Заповідям, нависла загроза.
1-й ведучий: І що, насправді, карали тих, хто не їв свинину?
Ангел: Насправді! Вимоги до євреїв були дуже суворими. Цар Антиох видав указ про заборону вивчати єврейську мову, святкувати шабат, дотримуватися єврейських традицій і навіть називатися євреями. Це було справжнє рабство! В Єрусалимському Храмі на жертовнику принесли в жертву свиню, а в Храмі поставили статую Зевса!
1-й ведучий: А про яких героїв говорив (ім’я 2-го ведучого)?
Ангел: Це ті євреї, які любили Бога понад усе!
Виходять Матітьягу та Маккабі
Матітьягу: Я, Матітьягу, священик. Разом з моїми синами підняв повстання, кличучи: « Хто за Господа — до мене!» Ми пішли в гори з твердим рішенням стояти в вірі й боротися до останньої краплі крові...
Маккабі: Я, Маккабі, син Матітьягу. Керував загонами повстанців. Визвольна війна продовжувалась 3 роки. Ми не були досвідченими вояками. Наші загони складалися з пастухів, землеробів, ремісників. До того ж ми не мали достатнього озброєння...
1-й ведучий: Маккабі, я не розумію, як можна воювати, не будучи справжніми воїнами?! Без зброї, без лицарських обладунків? Я не розумію, чому ви воювали? Хіба не простіше було б бути такими, як всі? Просто жити і насолоджуватись життям...
Маккабі: Справжнє життя неможливе без віри у Всемогутнього Бога, Живого і Сущого, Який створив усе, Який і дає нам Життя. Справжня насолода — це приходити у Храм і служити, і поклонятися Йому, дякуючи Богові за все! Але Храм споганений і нема місця для поклоніння... Тому ми воювали, щоб звільнити Єрусалим, мати право бути євреєм і приносити жертви Живому Богу в Храмі!
Ангел: Відбулося три вирішальні битви. Війська сирійців значно переважали як по кількості, так і по військовій оснащеності. Але євреї постилися та молилися:
Маккабі: «Боже! Ми безсилі, а Ти Всесильний! Прости нас за наш непослух! І поверни нам Храм! Бо нема життя без істинного поклоніння Тобі!»
Ангел: І Бог дав Своє Диво! Повстанці здобули вирішальну перемогу, звільнили Єрусалим і відновили службу в Храмі!
Маккабі: Священики очистили і освятили Храм, побудували новий жертовник. Але для повноцінного Богослужіння в Храмі треба було засвітити Мінору.
Ангел: Мінора — це великий світильник, який складається з семи лампад, котрі мають постійно горіти. В лампади, згідно Божих Заповідей, треба було заливати лише чисту освячену оливу.
Маккабі: Ми знайшли лише одну посудину з чистою освяченою оливою. Її мало вистачити лише на один день горіння Мінори. Для приготування нової оливи потрібно було вісім днів.
Матітьягу: Але євреї так прагли нового початку Богослужіння! Вони прагли Божого Світла, Божої Милості, Божої Радості! Тому, наперекір всім сумнівам, священики засвітили Мінору. І сталося Боже Диво! Мінора горіла 8 днів, аж поки була приготовлена нова чиста олива.
Ангел: В пам’ять про очищення Храму євреї святкують Хануку. Це свято очищення, оновлення. Це свято Світла!
Матітьягу та Маккабі виходять. Виходить 2-й ведучий.