Медово-медная листва, кружась, ложится на асфальт...
Тоски бездонной глубина, как неба темного базальт...
Опять знакомая тропа, все та же старая аллея...
Тебя прощаю я, любя, и, не любя уже, жалею...
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : Люблю я Луцьк ... - Василь Мартинюк Коли їхати по вулиці Ковельській у бік центру м. Луцька, то на мосту через Стир справа відкривається чудовий пейзаж з куполами храмів, потім відкривається зору башта замку Любарта. Трава. Дерева. В ранковому промінні все виглядає пречудово.І я розумію, що це руки мого Господа!